Автор: Стелла Трубаєнко, юридичний радник Українського відділу адвокатської фірми Nierzwicki & Bluszko AS
Після розлучення або припинення спільного проживання батьків одним із найскладніших питань є те, з ким буде жити дитина та скільки часу вона проводитиме з кожним із батьків.
Часто батьки говорять: «Я хочу опіку 50/50», «Я хочу спільну опіку» або «Дитина повинна залишитися зі мною».
Однак у норвезькому сімейному праві необхідно розрізняти декілька понять: foreldreansvar, fast bosted та samvær. Це не одне й те саме.
Тому перш ніж укладати угоду або звертатися до суду, важливо визначити, про що саме виник спір і яке рішення найкраще відповідатиме інтересам дитини.
Що означає fast bosted?
Fast bosted — постійне місце проживання дитини в юридичному розумінні.
Батьки можуть домовитися, що дитина матиме:
— fast bosted в одного з батьків та samvær з іншим;
— delt fast bosted — постійне місце проживання в обох батьків.
При цьому fast bosted стосується не лише того, скільки ночей дитина фактично проводить у кожному домі.
Воно має юридичне значення та визначає, хто з батьків має право приймати певні важливі рішення щодо повсякденного життя дитини.
Наприклад, якщо дитина має fast bosted в одного з батьків, цей із батьків може самостійно приймати певні рішення, зокрема щодо дитячого садка та переїзду з дитиною в межах Норвегії.
При delt fast bosted відповідні рішення батьки повинні приймати спільно.
Delt fast bosted не обов’язково означає 50/50
Це один із найпоширеніших міфів.
Delt fast bosted не означає автоматично, що дитина повинна проводити рівно половину часу з матір’ю та половину з батьком.
І навпаки: дитина може проводити значну кількість часу з обома батьками, навіть якщо юридично fast bosted встановлено лише в одного з них.
Тому кількість днів і ночей — лише одна частина питання.
Fast bosted насамперед має юридичне значення для розподілу певних повноважень між батьками.
А що таке samvær?
Якщо дитина має fast bosted в одного з батьків, інший зазвичай має samvær — право на спілкування та проведення часу з дитиною.
Однак правильніше говорити не лише про «право одного з батьків».
Норвезьке законодавство виходить із того, що дитина має право на контакт з обома батьками, якщо це відповідає її інтересам.
Батьки можуть самостійно визначити порядок samvær: звичайні будні, вихідні, канікули, свята, дні народження та інші важливі дати.
Коли дитина перебуває з одним із батьків під час samvær, цей із батьків самостійно приймає звичайні повсякденні рішення, наприклад щодо харчування, одягу, сну, домашніх завдань та повсякденного догляду за дитиною.
Хто вирішує, з ким залишиться дитина?
Насамперед — самі батьки.
Після розлучення вони можуть укласти угоду щодо foreldreansvar, fast bosted та samvær.
Письмову угоду бажано скласти достатньо детально: визначити звичайний графік, вихідні, канікули, свята, порядок передачі дитини між батьками та інші практичні питання.
Добре складена угода допомагає зробити життя дитини більш передбачуваним та зменшити кількість майбутніх конфліктів між батьками.
Якщо батьки мають спільну дитину віком до 16 років, при розлученні та перед зверненням до суду у спорі щодо дитини передбачена медіація — mekling.
Її мета — допомогти батькам самостійно знайти рішення, яке відповідатиме інтересам дитини.
Якщо домовитися неможливо, спір може бути переданий до суду.
Чи встановлює суд автоматично 50/50?
Ні.
У норвезькому праві немає правила: «обоє є батьками — отже кожному автоматично належить 50 % часу з дитиною».
Головний критерій — barnets beste, найкращі інтереси конкретної дитини.
Під час судового розгляду оцінюється ситуація саме цієї дитини, а не те, який розподіл часу здається найбільш справедливим матері чи батькові.
Це принципово важливо:
спір щодо дитини — це не спір про те, хто з батьків повинен перемогти.
Завдання суду — визначити рішення, яке найкраще відповідає інтересам дитини.
Практичний приклад
Після розлучення батько вимагає delt fast bosted і вважає, що дитина повинна жити з кожним із батьків 50/50.
Мати заперечує та хоче, щоб дитина мала fast bosted у неї, але при цьому погоджується на достатньо широке samvær із батьком.
Сам по собі аргумент батька: «Я такий самий із батьків, тому маю право на половину часу» — не є вирішальним.
Але й позиція матері: «Дитина завжди жила зі мною, тому батько не може претендувати на delt fast bosted» — також не вирішує справу автоматично.
Необхідно оцінювати конкретні інтереси дитини та практичну можливість обраної моделі.
Значення можуть мати вік і потреби дитини, її стосунки з обома батьками, стабільність повсякденного життя, відстань між місцями проживання батьків та інші обставини конкретної сім’ї.
Чи враховується думка дитини?
Так.
Дитина має право отримувати інформацію та бути почутою у питаннях, які її стосуються, якщо вона здатна сформувати власну думку.
Чим старша та зріліша дитина, тим більше значення має її позиція. З 12 років думці дитини повинно надаватися значне значення.
Однак це не означає, що батьки повинні змушувати дитину обирати:
«З ким ти хочеш жити — з мамою чи з татом?»
Дитина має право бути почутою, але відповідальність за вирішення конфлікту не повинна перекладатися на неї.
Що робити, якщо один із батьків не дає бачитися з дитиною?
Якщо між батьками існує угода або рішення щодо samvær, але один із батьків систематично перешкоджає спілкуванню з дитиною, ситуацію необхідно оцінювати окремо.
Іноді конфлікт можна врегулювати шляхом переговорів або укладення нової, більш детальної угоди.
В інших випадках може знадобитися звернення до суду.
Особливо обережно необхідно діяти, якщо конфлікт пов’язаний із твердженнями про насильство, погрози, залежність або іншу можливу небезпеку для дитини.
У таких ситуаціях питання вже не зводиться до звичайного спору про графік спілкування.
Суд може встановити певні умови проведення samvær, а у передбачених законом випадках спілкування може відбуватися під наглядом.
Чи може держава оплатити адвоката?
Так. У спорах між батьками щодо дітей за певних умов можна отримати fri rettshjelp — державну юридичну допомогу.
Вона може надаватися, зокрема, у справах щодо:
— foreldreansvar — батьківської відповідальності;
— fast bosted — постійного місця проживання дитини;
— samvær — порядку спілкування з дитиною.
Однак це не означає, що держава автоматично оплачує адвоката кожному з батьків, який бере участь у такому спорі.
Право на fri rettshjelp у цій категорії справ є behovsprøvd, тобто при його оцінці враховується економічне становище заявника та інші передбачені законодавством умови.
Юридична допомога може надаватися як fritt rettsråd — допомога адвоката на позасудовій стадії, так і fri sakførsel — юридична допомога під час судового розгляду, якщо відповідні умови виконані.
Тому, якщо між батьками виник серйозний спір щодо дитини, варто перевірити право на державне покриття юридичної допомоги до того, як відмовлятися від звернення до адвоката через можливі витрати.
При зверненні до Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko AS ми можемо оцінити, чи підпадає конкретна ситуація під правила fri rettshjelp, та допомогти з необхідним оформленням.
Що може зробити адвокат?
Не кожен спір між батьками повинен завершуватися тривалим судовим процесом.
Іноді правильно складена угода та переговори між сторонами дозволяють врегулювати конфлікт значно швидше.
Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko AS надає юридичну допомогу у спорах щодо дітей.
Ми можемо допомогти:
— визначити різницю між foreldreansvar, fast bosted, delt fast bosted та samvær;
— оцінити юридичну ситуацію після розлучення батьків;
— підготувати або перевірити угоду між батьками;
— провести переговори з іншим із батьків або його адвокатом;
— оцінити право на fri rettshjelp та допомогти з необхідним оформленням;
— підготувати документи для суду;
— звернутися з вимогою про тимчасове рішення, якщо ситуація потребує термінового врегулювання;
— представляти інтереси клієнта в судовому процесі.
Не можете домовитися, з ким буде жити дитина?
Головне у таких справах — не перетворювати дитину на інструмент конфлікту між дорослими.
Якщо домовитися самостійно не вдається, бажано якомога раніше визначити, яке саме питання є предметом спору: foreldreansvar, fast bosted чи samvær, які права має кожен із батьків та який юридичний спосіб вирішення ситуації є найбільш доцільним.
Також варто заздалегідь перевірити, чи може держава покрити витрати на юридичну допомогу у вашій справі.
Стелла Трубаєнко
Юридичний радник Українського відділу
Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko AS
Тел.: +47 967 44 957
E-mail: stella.trubaienko@nb-advokat.no
Зв’яжіться зі мною для попередньої оцінки вашої ситуації, перевірки можливості отримання fri rettshjelp та визначення можливих подальших дій.
