Автор: Стелла Трубаєнко, юридичний радник Українського відділу адвокатської фірми Nierzwicki & Bluszko AS
Після розлучення або припинення спільного проживання батьків часто виникає питання: хто має право приймати важливі рішення щодо дитини?
У норвезькому праві для цього використовується поняття foreldreansvar — батьківська відповідальність.
Важливо не плутати foreldreansvar з постійним місцем проживання дитини (fast bosted) або правом на спілкування з нею (samvær). Це різні юридичні поняття, які визначають різні права та обов’язки батьків.
Що таке foreldreansvar?
Основні правила щодо батьківської відповідальності встановлені barnelova — Законом про дітей та батьків.
Foreldreansvar означає право та обов’язок приймати важливі особисті рішення щодо дитини та піклуватися про неї з урахуванням її потреб та інтересів.
Якщо батьки мають спільну батьківську відповідальність (felles foreldreansvar), рішення, які належать до сфери foreldreansvar, вони повинні приймати спільно.
Основним критерієм при вирішенні питань щодо дитини є найкращі інтереси дитини — barnets beste.
Foreldreansvar, fast bosted і samvær — у чому різниця?
Ці три поняття часто плутають.
Foreldreansvar визначає юридичну відповідальність та право приймати важливі особисті рішення щодо дитини.
Fast bosted визначає, з ким дитина має постійне місце проживання або чи встановлено delt fast bosted — постійне проживання з обома батьками.
Samvær регулює спілкування та час, який дитина проводить з одним із батьків, якщо вона має постійне місце проживання з іншим.
Тому якщо дитина проживає переважно з матір’ю, це не означає автоматично, що лише мати має foreldreansvar.
Так само спільна батьківська відповідальність не означає автоматичного розподілу часу дитини між батьками 50/50.
Які рішення батьки повинні приймати спільно?
Якщо встановлено felles foreldreansvar, важливі рішення, які закон відносить до сфери батьківської відповідальності, повинні прийматися спільно.
Водночас необхідно відрізняти такі рішення від звичайних повсякденних питань. Батько або мати, з якими дитина перебуває у конкретний момент, природно приймають багато щоденних рішень самостійно.
Саме тому при конфлікті необхідно спочатку визначити, до якої юридичної категорії належить конкретне питання: foreldreansvar, fast bosted, samvær чи звичайне щоденне піклування про дитину.
Що відбувається після розлучення батьків?
Сам факт розлучення або припинення спільного проживання не означає автоматичної втрати одним із батьків батьківської відповідальності.
Після розриву відносин важливо чітко визначити:
— хто має foreldreansvar;
— де дитина має fast bosted;
— яким буде порядок samvær;
— які питання батьки повинні вирішувати спільно.
Якщо батьки можуть домовитися, багато питань можна врегулювати угодою.
Якщо домовленості досягти неможливо, спір може бути переданий до суду.
Практичний приклад
Після розлучення дитина проживає переважно з матір’ю, а батько регулярно проводить з нею час. При цьому батьки мають felles foreldreansvar.
Мати вважає, що оскільки дитина фактично проживає з нею, вона може самостійно приймати всі важливі рішення.
З юридичної точки зору це не завжди правильно.
Необхідно визначити, якого саме питання стосується рішення. Якщо воно належить до сфери спільної батьківської відповідальності, проживання дитини з одним із батьків саме по собі не позбавляє іншого права брати участь у його прийнятті.
Чи може один із батьків отримати foreldreansvar одноосібно?
Так. За певних обставин батьки можуть домовитися про одноосібну батьківську відповідальність або це питання може бути вирішене судом.
Якщо виникає судовий спір, головним критерієм буде не бажання матері чи батька, а найкращі інтереси дитини.
Суд оцінює конкретні обставини справи, потреби дитини, її відносини з кожним із батьків, здатність батьків співпрацювати та інші фактори, які можуть мати значення.
Чи враховується думка дитини?
Так.
Дитина має право бути почутою у питаннях, які її стосуються. Значення думки дитини залежить від її віку та зрілості.
При цьому дитина не повинна опинятися в ситуації, коли на неї фактично покладається відповідальність за вирішення конфлікту між батьками.
Остаточне рішення повинно відповідати її найкращим інтересам.
Що робити, якщо батьки не можуть домовитися?
У відповідних випадках перед зверненням до суду батьки повинні пройти медіацію (mekling).
Якщо домовитися не вдається, суд може вирішувати спір щодо foreldreansvar, fast bosted та samvær.
Юридична допомога особливо важлива, якщо один із батьків приймає важливі рішення без згоди іншого, перешкоджає контакту з дитиною, існує ризик вивезення дитини з Норвегії або справа вже передана до суду.
У певних спорах щодо дітей також може існувати право на державну юридичну допомогу — fri rettshjelp. Це питання необхідно оцінювати індивідуально.
Потрібна допомога у спорі щодо дитини?
Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko AS надає юридичну допомогу у сімейних справах, включаючи спори щодо foreldreansvar, fast bosted та samvær, переговори між батьками та представництво у суді.
Стелла Трубаєнко
Юридичний радник Українського відділу
Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko AS
Тел.: +47 967 44 957
E-mail: stella.trubaienko@nb-advokat.no
Зв’яжіться зі мною для попередньої оцінки вашої ситуації та визначення можливих подальших дій.
